Радіо Свобода Weekly: Після протестів і нецензурної лайки Зеленський відступив

Під час протесту проти закону, що обмежив незалежність НАБУ та САП. Київ, 23 липня 2025 року

Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що минув, пропонуємо вашій увазі у цьому стислому огляді.

«Вирішили «хакнути» систему, але не вийшло»: як влада «встрягла» в історію з НАБУ і САП та що буде далі?

Верховна Рада 22 липня проголосувала за скандальний законопроєкт №12414, який суттєво обмежує незалежність НАБУ та САП, передавши їх у фактичне підпорядкування генеральному прокурору. Того ж дня президент Володимир Зеленський оперативно підписав документ, попри заклики ветувати його, і вже 23 липня він набув чинності після опублікування в «Голосі України».

У відповідь на масові акції протесту та критику з боку міжнародної спільноти, 24 липня Зеленський ініціював новий законопроєкт №13533, який має відновити незалежність цих органів та скасувати ключові положення попереднього документа.

Чому влада пішла на такі кроки? Чому це викликало миттєву реакцію суспільства та Заходу? Як пояснюють свою позицію нардепи, які почали відкликати свої підписи? У цьому розбиралось Радіо Свобода. Читайте тут

«Нах*я мені система, що працює проти мене?». Лайка на плакатах протестувальників: за чи проти?

Деяких користувачів соцмереж збурили матюки на плакатах протестувальників

Обмеження незалежності НАБУ і САП викликали масові протести в низці міст України, а спостерігачі відзначають: українці, що вийшли на вулиці – це здебільшого молоді люди, які під час Революції Гідности ще були дітьми, а на їхніх плакатах… багато лайки!

Чи це проблема? Коментатори розділилися в думках. Одні підтримують молодь «у праведному гніві» із відповідною лексикою, інші – виступають проти нормалізації нецензурної лексики, вважають це ознакою відсутності культури, а дехто бачить у цьому наслідування російської культури: мовляв, лайка українській мові не властива, її «імпортували» з російської.

У чому ж істина? І чи можливо її віднайти? Радіо Свобода наводить аргументи сторін, а також коментарі філологів про те, чи властиве українській мові використання нецензурної лексики і яка вона, справжня українська лайка. Читайте і дивіться тут

Bradley і HAWK: що США продадуть Україні у новому пакеті на $322 мільйони

Зенітна ракета HAWK PIP III R (класу «земля-повітря»), фото з навчань армії США та Румунії

Сполучені Штати надають Україні військову допомогу на суму $322 мільйони, яка включає системи протиповітряної оборони та бойові машини, після того як мирні переговори між Києвом і Москвою зайшли в глухий кут.

Два зразки зброї, які вже перебувають на озброєнні в Україні, будуть посилені додатковим обладнанням та підтримкою в межах цього пакета, згідно з пресрелізом Міністерства оборони США.

Йдеться про зенітний ракетний комплекс середньої дальності MIM-23 Hawk та бойову машину піхоти Bradley. Детальніше за лінком

Новітній український дрон «Булава»: чи може middle strike переломити хід війни – та що для цього потрібно

Український військовослужбовець із дроном «Булава»

Навесні експерт Центру оборонних стратегій Віктор Кевлюк припускав, що армію Росії можна зупинити, масштабувавши застосування дронів середньої дальності – «середнього ураження» або middle strike – на полі бою. Для цього Україні треба було розробити і пустити у серійне виробництво дрони – аналоги російського «Ланцета», який уже майже три роки виконує подібні завдання проти Сил оборони.

«Ми би могли винищити систему протиповітряної оборони [Росії], систему радіоелектронної боротьби, зруйнувати логістику, порушити управління, порушити зв'язок, завдати купу проблем армійській авіації на передових майданчиках, завдати ударів по аеродромах базування в оперативній глибині», – казав він, прогнозуючи, що все це різко зменшить навантаження на українського піхотинця на полі бою.

І от у червні віцепрем'єр Михайло Федоров оголосив про появу на фронті аналога «Ланцета» – ударно-розвідувального комплексу Bulava від української компанії DeViro. За його словами, новий дрон переважає «Ланцет» за ключовими показниками та має низку унікальних засекречених характеристик.

Проєкт Радіо Свобода «Донбас Реалії» з'ясував: Чому Україна так довго розробляла аналог «Ланцета»? У чому його унікальність? Що потрібно, щоби middle strike дійсно став «геймченджером» на полях українсько-російської війни? Читайте і дивіться тут

Чи дійсно Росія виробляє більше озброєння за країни НАТО? Ось що насправді

Американська бойова машини піхоти Bradley M2A2 ODS 47-ї бригади ЗСУ, Запорізька область

На початку липня генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Росія за три місяці виробляє втричі більше боєприпасів, ніж усі країни-учасниці Альянсу за рік, тобто фактично РФ має 12-кратну перевагу у виробництві боєприпасів.

Щоб підтвердити або спростувати заяву Рютте, російська служба Радіо Свобода спільно з розслідувальною групою Conflict Intelligence Team (CIT) проаналізувало відкриті дані про виробництво боєприпасів та інших основних видів озброєння в Росії та країнах НАТО.

Дослідження охоплює шість категорій озброєння: артилерію, боєприпаси до неї, танки, літаки, засоби дальнього ураження (ракети та дрони) та засоби ППО і ракети-перехоплювачі до них. Про це тут

«Кабукі» й нова «пастка». Експерти про третій раунд переговорів України й РФ у Стамбулі

Секретар РНБО Рустем Умеров (поcередині) під час пресконференції за підсумками зустрічі української та російської делегацій у Стамбулі, Туреччина, 23 липня 2025 року

23 липня відбувся черговий, третій раунд переговорів України й Росії в Стамбулі. Зустріч тривала менше від години.

Підсумовуючи Стамбул-3, Україна підтвердила готовність до перемир’я. Росія натомість запропонувала короткі гуманітарні паузи вздовж лінії зіткнення – від 24 до 48 годин, щоб можна було забрати тіла поранених і загиблих. Домовитися знову вдалося лише про масштабний обмін – головний переговорник від РФ Володимир Мединський повідомив про формат «1200 на 1200». А політичного прогресу немає.

Україна просувала, зокрема, і зустріч на рівні лідерів, пропонуючи провести «саміт чотирьох» до кінця серпня – зібрати за столом президентів України, Росії, США й Туреччини. Російська сторона у відповідь заявила, що на зустрічі президентів має бути «поставлена крапка», маючи на увазі завершення війни.

Радіо Свобода опитало експертів, чи бачать вони шанс на політичний прогрес і за яких обставин він можливий. Читайте за лінком

Публікації, які також можуть вас зацікавити:

Радіо Свобода Weekly – важливі новини й ексклюзиви нашого сайту в одному листі щопонеділка. Підписатись на розсилку можна тут