Професорка з Берклі розповіла про корупцію, можливості ШІ у відбудові України та чому інвестувати час саме зараз, не чекаючи кінця війни

Ви можете прослухати цей текст, ми озвучили його за допомогою штучного інтелекту:

Професорка з Берклі розповіла про корупцію, можливості ШІ у відбудові України та чому інвестувати час саме зараз, не чекаючи кінця війни

Корупція, безперечно, заважає іноземним інвестиціям. Але розмови про те, що її рівень в Україні набагато вищий, ніж в інших розвинутих країнах, – шкідливий і неправдивий наратив. Так вважає Анастасія Федик, професорка фінансів бізнес-школи Хаас в університеті Каліфорнії в Берклі.

«З того, що ми бачимо зараз, Україна виглядає не гірше, ніж багато з існуючих країн ЄС. Вона виглядає цілком на рівні з рештою країн ЄС. Тому я б сказала, що це шкідливий наратив – про те, що Україна має проблеми з корупцією, які є чимось винятковим, порівняно з розвиненими країнами», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода Анастасія Федик.

За оцінкою професорки, яка народилась у Чернівцях, рівень корупції в Україні прийнято перебільшувати через історичні фактори, а також через суб’єктивні причини. Разом із колегами із групи «Економістів для України» вона працює над розробкою об’єктивних показників, щоб оцінка корупційних ризиків в Україні була більш реалістичною, і, зокрема, давала краще уявлення про клімат для потенційних інвесторів у відновлення.

Українському читачу Анастасія Федик може бути відомою передовсім дослідженням «Економістів для України» у лютому 2025 року, в якому вона виступила ведучою авторкою. Тоді президент США Дональд Трамп часто повторював, що Америка буцімто надала Україні допомоги на 300 мільярдів доларів.

За даними дослідження, яке провели у лютому 2025 року, справжня сума прямої військової допомоги США Україні становила 18,3 мільярда доларів, а разом із бюджетною допомогою сума, яку надав Вашингтон Києву, склала 50,9 мільярда доларів США. Підрахунок «Економістів для України» виявився скромнішим навіть за офіційні дані Пентагону, який підтвердив лише військової допомоги на 65,9 мільярда доларів станом на 20 лютого цього року.

В інтерв'ю Радіо Свобода Анастасія Федик пояснила, що розбіжність із оцінкою Міноборони США пояснюється тим, експерти незалежної групи «застосували правильні стандарти бухгалтерського обліку та амортизації».

Із початком повномасштабного вторгнення професорка долучилась до проєктів з допомоги і відновлення України. А як головна економістка фундації «ШІ на благо» (AI for Good Foundations) Федик вірить, що впровадження рішень із використанням штучного інтелекту (ШІ) у проєктах відбудови допоможуть відновити українську економіку, а також поширити ШІ-іновації в усьому світі, які вперше протестують саме в Україні.

• Та чи готові інвестори вкладати кошти у ризиковані проєкти відбудови у країні, в якій досі триває війна?
• І чи не призведе активне впровадження штучного інтелекту до зростання безробіття в умовах зночно пошкодженої війною економіки?

«З великим ризиком приходять великі прибутки»

– Для тих, хто не знайомий з темою, опишіть у загальних рисах, як штучний інтелект може сприяти відновленню в Україні?

– В основі того, що ми маємо на увазі, коли говоримо про штучний інтелект, лежать технології прогнозування. Це технологія, яка може робити висновки, робити прогнози на основі даних. Але це трохи складніше, ніж робота зі статистикою в Excel. Зараз ми можемо обробляти візуальні дані. Ми можемо обробляти великі обсяги даних.

Тепер ми можемо дивитися на супутникові знімки і робити прогнози про те, де можуть відбуватися певні події. Ми можемо спробувати виявляти міни. Ми можемо передбачити, де буде найкраща врожайність на основі погодних умов, стану ґрунту тощо.

Анастасія Федик

І коли ми описуємо це таким чином, стає зрозуміло, як це може бути дуже корисно для економіки, для компаній, для урядів загалом і, звичайно, для відновлення України зокрема, адже Україна має багато даних. І це, власне, одна з тих сфер, де, на мою думку, Україна досягла значних успіхів, порівняно з багатьма іншими країнами світу.

Наскільки все оцифровано, як багато інформації ми записуємо і зберігаємо, скільки даних ми маємо, які потім можна використовувати для прогнозування. Це одна з причин, чому я вважаю, що це особливо добре підходить для відновлення України.

Десятки жертв у Києві: нова масована російська атака на столицю (фотосвідчення)

Другий аргумент звучить, напевно, трохи погано, але, маючи стільки руйнувань і стільки всього, що потрібно відновити, ми фактично маємо можливість почати з чистого аркуша і подумати про те, як ми можемо зробити все краще. Тож замість того, щоб просто відбудовувати те, що було раніше, ми можемо спробувати подумати, спрогнозувати та впровадити інновації, щоб побудувати це інакше – як би ми спроєктували енергетичну мережу, як би ми засівали б різні культури на наявних сільськогосподарських угіддях і так далі.

– Перш ніж ми заглибимося в те, які саме ШІ-рішення можуть бути застосовані у відновленні України в умовах війни, що триває, я хотів би спочатку поговорити з вами про цифри, оскільки для деяких інвесторів мова йде насамперед про бізнес-стимули. Чи підраховували ви, який потенціал для заробітку та доходу, який можна реінвестувати, є в застосуванні ШІ у проєктах відновлення в Україні?

– Це важко оцінити саме тому, що будь-яка технологія, особливо технологія штучного інтелекту, – це лише засіб, який полегшує використання інших засобів. Тож просто використання одного лише штучного інтелекту нікуди нас не приведе, чи не так? Можливо, ми зробимо деякі прогнози на основі наявних даних, але нам дійсно потрібно зробити багато додаткових інвестицій у розробку рішень і в апаратне забезпечення, яке з ними пов’язане.

Я думаю, що важливо мати на увазі, що коли ми думаємо про дивіденди з інвестицій в ШІ, вони можуть виглядати драматично величезними. Наведу приклад. У США ми з колегами вивчали, як американські компанії почали впроваджувати ШІ в 2010-х роках. І компанії, які впроваджували більше ШІ, наймали маленькі лабораторії ШІ, зростали набагато швидше. Відхилення від середнього значення в цій метриці інвестицій в ШІ відповідало 2% на рік. А це величезний показник: 20% за десять років. Це означає більше зростання в цих компаніях, у їхніх продажах, у їхній зайнятості, у їхніх ринкових оцінках.

Але, звичайно, якщо все, що зробила фірма, – це найняла 5 чи 10 інженерів зі штучного інтелекту і побудувала лабораторію штучного інтелекту, а потім не зробила абсолютно нічого, щоб реально використовувати можливості, створені командою ШІ, то вона не зросте, мабуть, ні на відсоток, не кажучи вже про 20% на рік. Тож нам потрібні допоміжні інвестиції.

– Існують занепокоєння щодо інвестицій в Україну в принципі. Чому хтось хоче інвестувати у проєкти відновлення в Україні, коли війна все ще триває? Як щодо оцінки ризиків?

Як живе Костянтинівка – місто на лінії вогню: нові фото від кореспондента Радіо Свобода

– Це важливе питання, яке часто виникає. Я думаю, що у багатьох західних інвесторів немає бажання вкладати гроші в щось, що є настільки невизначеним. Це на кшталт: «Ми побудуємо завод, а потім його розбомблять». Як економістка, я вважаю, що ризик і винагорода, як правило, поєднуються. Тож проєкти з вищим ризиком – це проєкти, які в кінцевому підсумку мають найвищу віддачу.

І, звичайно, це, на мій погляд, враховано у таких проєктах. Інвестувати в Україну зараз досить недорого, зважаючи на ці ризики. І, так, справи деяких підприємств можуть йти не дуже добре, але ті з них, які будуть успішними, зможуть отримати найбільшу вигоду. І чекати, поки закінчиться війна, означає, по суті, чекати, поки всі інші також почнуть інвестувати. А можливості, які будуть доступні на той час, просто не будуть такими ж, які є зараз. Вони не будуть надаватися з такою ж великою знижкою, як зараз, коли ви є раннім інвестором.

Звичайно, це залежить від індивідуальних підходів інвесторів та їхнього апетиту до ризику. Але я б сказала, що для тих, хто більш схильний до ризику, час інвестувати саме зараз, а не чекати, коли все закінчиться.

– Говорячи про відновлення та інвестування у проєкти з відновлення в Україні, у інвесторів існують занепокоєння щодо корупції на місцях. Про це раніше казав в нашому інтерв’ю чеський уповноважений з питань відновлення України, який був змушений визнати, що інвестувати в ці проєкти в Україні стало проблематично. Про корупційні ризики кажуть і в НАЗК. Як ви оцінюєте цей фактор?

– Я маю сказати дві речі. Обидві вони ґрунтуються на моєму власному досвіді. Одна з них стосується проєктів з органами місцевого самоврядування в Україні, а інша – питання корупції.

Тож наші організації, AI for Good Foundation, «Економісти для України», ми робимо досить багато проєктів в Україні. Ми керуємо освітніми центрами. У нас є кілька додатків з використанням ШІ, проєкт «Свідок» – це щоденники війни. Але одна з речей, яку ми робимо буквально зараз – це контактуємо із компанією Cisco, яка є донором і надає нам обладнання, щоб створити більш стійку до відключень електроенергії інтернет-інфраструктуру в місті Суми.

Звісно, це зайняло певний час і бюрократичну тяганину з обох боків. Cisco має переконатися, що вони імпортують чи дарують обладнання за всіма правилами гуманітарної допомоги тощо, що не потрібно платити податки тощо. Але ми це зробили, і жодного разу не відчули жодних підстав вважати, що хтось корисливо мотивований.

Щодо питання корупції в більш широкому сенсі, вона існує скрізь. Я думаю, що в Україні є кілька факторів, які змушують людей думати, що справи гірші, ніж вони є насправді. Один з них – це, звичайно, довіра до уряду, яка є набагато нижчою через багатовіковий досвід російського, радянського та інших проблемних урядів, а останнім часом – урядів на кшталт Януковича, тож тут все ще існує така складна історія.

У той же час я думаю, що існують завищені очікування щодо того, які державні послуги мають надаватися безкоштовно. Я часто трохи дивуюся, коли розмовляю зі своїми колегами в Україні, чиї податки набагато нижчі, ніж у США, і все ж вони очікують пенсій, безкоштовних шкіл, безкоштовних університетів і безкоштовних дитячих садочків.

У США такого не існує. Тож те, що вважається нормальним у США, наприклад, коли батьки жертвують гроші школі на додаткові заняття з малювання, в Україні може виглядати як корупція.

Що стосується об’єктивних показників, то в нашій організації «Економісти для України» ми ведемо певну роботу, в якій ми вже маємо деякі результати за підтримки Фонду Слоуна. Наш проєкт намагається розробити більш об'єктивні показники корупції, як-от контракти на закупівлю: наскільки велика конкуренція у них? Чи бачите ви, що державні контракти щоразу виграє одна й та сама компанія, чи спостерігається більше різноманітності в тому, хто отримує ці контракти? Чи є розбіжності в торгових звітах тощо.

Тому ми використовуємо ці об'єктивні показники, щоб спробувати зрозуміти, що насправді відбувається в різних країнах, і зробити їх більш порівнянними, оскільки у таких індексах, як Transparency International, багато питань насправді не можна порівняти, і тому багато в чому покладаються на такі речі, як сприйняття корупції, що, знову ж таки, є історично проблематичним.

З того, що ми бачимо зараз, Україна виглядає не гірше, ніж багато з існуючих країн ЄС. Вона виглядає цілком на рівні з рештою країн ЄС. Тому я б сказала, що це шкідливий наратив – про те, що Україна має проблеми з корупцією, які є чимось винятковим, порівняно з розвиненими країнами.

– Я лише додам, що навіть всередині країн ЄС рівень корупції також відрізняється. І я думаю, що ще один момент, про який варто згадати в цьому контексті, – це те, що верховенство права дотримується в різному ступені: як захищаються інвестиції в різних країнах. Але давайте не будемо зупинятися на цьому, оскільки це не є головною темою цього інтерв’ю, але це було важливим питанням, яке ми хотіли зачепити.

«ШІ може автоматизувати роботу, яку виконували люди. І це на краще»

– Ще один момент, який я вважаю важливим, полягає в тому, що, як і будь-яка інновація, оптимізація завдяки ШІ може призвести до зростання рівня безробіття. Ви вже говорили про це раніше, але, можливо, ви могли б конкретніше розповісти про український випадок, враховуючи, що економіка серйозно постраждала від війни. Як щодо забезпечення робочих місць?

– Це питання виникає часто. Безумовно, це те, про що говорять і в США – чи замінить ШІ робочі місця? Поки що ми цього не бачимо. Так, у перше десятиліття ми бачили, що фірми, які інвестували в ШІ, мали тенденцію до збільшення кількості працівників так само, як і до зростання продажів. Вони наймали більше допоміжних працівників, продукт-менеджерів, технічних працівників тощо, щоб реалізувати проєкти. Як я вже згадувала, одного лише штучного інтелекту недостатньо. Він відкриває можливості, він відкриває двері, а потім ви дійсно повинні скористатися цими можливостями.

Звичайно, в майбутньому все може змінитися, особливо з новими хвилями ШІ, з генеративним ШІ. Існує багато побоювань, що зараз ми наближаємося до того моменту, коли ШІ буде достатньо автономним у виконанні певних завдань, і, можливо, замість того, щоб доповнювати працю, він замінюватиме її.

Я все ще відносно оптимістично налаштована, порівняно з більшістю людей у цій сфері. Я думаю, що ми бачили на прикладі попередніх технологій, що технологічні прориви можуть замінити певні робочі місця, але вони також мають тенденцію створювати нові робочі місця. І часто нові робочі місця – це робочі місця, яких раніше не існувало. Тому це набагато складніше уявити. Наприклад, після створення ПК, персонального комп’ютера, звичайно, певні речі були автоматизовані. І якби ми тоді стояли і думали про те, якими будуть нові професії, чи могли б ми уявити собі ті види робіт, які ми виконуємо на комп’ютері зараз? Ні, швидше за все, ні.

Тож я думаю, що щось подібне може статися і зі штучним інтелектом, коли певні речі можна буде автоматизувати, прискорити, і це просто змінить ландшафт працевлаштування. Але це створить нові робочі місця, про які ми зараз не обов’язково думаємо.

Із початком буму генеративного AІ (з англійської Artificial Intelligence, тобто «штучного інтелекту») зростають занепокоєння, що багато професій зникнуть, адже він їх, імовірно, замінить

Для України, зокрема, я б сказала, що автоматизація і в результаті усунення потреби в такій кількості робочої сили може бути не такою вже й поганою річчю. Звичайно, однією з проблем для відновлення України є велика втрата людського капіталу, яку ми спостерігаємо через війну. Дуже велика частина населення зараз перебуває за кордоном. Хтось, хто, можливо, переїхав до Німеччини чи Польщі, і планує повернутися в Україну, починає пускати своє коріння і прив’язуватися до свого нового дому. І все менше таких людей повернеться.

Тож, з цієї точки зору, якщо ми зможемо зробити більше за допомогою ШІ в Україні, це може бути не такою вже й проблемою, зважаючи на демографічні труднощі, які ми можемо мати.

Штучний інтелект у проєктах відновлення України

– Це дуже цікавий момент, особливо для українського випадку. Давайте поговоримо трохи детальніше про галузі, в яких можна використовувати ШІ. Для початку зупинимося на розмінуванні. Можливо, ви можете оцінити, наскільки ця технологія вже поширена? Чи є тут великий простір для інвестицій, враховуючи, що багато замінованих територій зараз окуповані або розташовані поблизу лінії фронту?

– Розмінування, на мою думку, є однією з найгарячіших сфер для інвестицій у технології та ШІ, які зараз асоціюються з Україною, чесно кажучи. І є низка приватних компаній, які займаються цим, особливо в суміжних з оборонними технологіями сферах. Деякі з них використовують штучний інтелект, деякі більше орієнтовані на робототехніку і перебувають у відповідній екосистемі.

І я думаю, що, безумовно, є можливості для інвестицій. І на окупованих територіях, я думаю, це буде визначено в майбутньому. Це те, чим ми не збираємося поступатися.

І з того, що я бачила, рішення, які розробляються в Україні, є справді сучаснішими, порівняно з тим, що ми бачимо в США. Коли ми розмовляємо з колишніми студентами або іншими підприємцями, які думають про розмінування та використання штучного інтелекту для цих цілей і, можливо, створюють якісь рішення тут, у США, ми часто бачимо, що рішення, доступні в Україні, вже є кращими.

Тож це те, про що, на мою думку, варто думати набагато ширше, ніж просто про Україну. Очевидно, що потреба в Україні є найбільшою – це найбільш замінована територія на цей момент. Але ті ж самі рішення можуть бути застосовані в усьому світі. І я думаю, що можливість експортувати ці технології та отримувати реальні прибутки для інвесторів і, звичайно, для засновників цих компаній буде досить вражаючою.

– Чи можете ви також пояснити, як децентралізовані електромережі, керовані ШІ, про які ви писали, вплинуть на стійкість системи перед ударами РФ?

– Звичайно. Енергосистема в Україні є постійною мішенню для держави-агресора. Тому більш розподілені електромережі будуть набагато стійкішими, і їх буде набагато складніше вивести з ладу, ніж ті, що керуються з одного центру. Це те, що має відбутися в Україні.

Тепер про те, де з’являється ШІ. Децентралізація по суті означає, що нам потрібно дуже добре координувати, де є надлишок потужності, де є дефіцит і як ми можемо розподілити її між точками. Замість однієї центральної потужності, з якої електроенергія тече, ми направляємо її через мережу і через ці ланки між новими вузлами, кожен з яких є джерелом енергії. І де ШІ може допомогти, так це в підвищенні точності цих потоків, щоб ми не опинилися в ситуації, коли, мовляв, «о, зачекайте, ми не продумали це до кінця, і тепер у нас у певній точці не вистачає енергії або є надлишок».

Отже, ШІ потрібен для того, щоб мати можливість передбачити, де повинні відбуватися потоки, хто буде мати потребу в певний момент часу, що відбувається з точки зору вузлів і які вузли зможуть задовольнити цю потребу.

Це інтерв'ю було відредаговане для плинності та ясності.