Генштаб ЗСУ: з початку доби на фронті було понад 131 боїв, 17 з них досі тривають
З початку доби на фронті відбулося 131 бойове зіткнення, 17 з них тривають досі, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
Найбільше російських атак було на Покровському напрямку, де агресор здійснив 42 штурмові та наступальні дії у районах населених пунктів Попів Яр, Маяк, Новоекономічне, Разіне, Лисівка, Чунишине, Звірове, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Горіхове, Зелений Кут та Дачне.
Також інтенсивні бої тривають на Лиманському напрямку, де сили РФ атакували 23 рази, намагаючись просунутися у районах населених пунктів Новоєгорівка, Карпівка, Зелена Долина, Ямполівка та у бік Дронівки й Серебрянки.
Противник також продовжує атаки на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському, Курському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
На Гуляйпільському напрямку наступальних дій не зафіксовано.
26 липня речник ОСУВ «Хортиця» повідомив, що, хоча Покровський напрямок залишається найбільш інтенсивним, основна мета російських військ зараз змінилася: «якщо узимку мова більше йшла про західні околиці, те, що на захід і на південь від Покровська, то зараз головна місія росіян – вклинитися між Покровськом і Костянтинівкою і становити загрозу Покровсько-Мирноградській агломерації вже зі сходу».
У Києві вшанували пам’ять загиблих у полоні
28 липня в Україні вперше офіційно вшановували пам’ять військових, добровольців та цивільних, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.
У Києві на Майдан незалежності вийшли люди з плакатами, щоб вшанувати загиблих, а також нагадати про тих, хто досі перебуває в російському полоні.
Україна вперше на національному рівні вшановує пам’ять загиблих у полоні. День пам’яті в Києві
Президент України Володимир Зеленський заявив у своєму вечірньому відеозверненні, що підписав закон, який «відновлює справедливість, закон розв’язує фінансове питання – щоб воїни, які були захоплені в полон, отримували такі ж фінансові гарантії, що й усі захисники України». Йдеться про закон, який врегульовує питання одноразової виплати родинам військових, які загинули у полоні. Вони отримують право на виплату у розмірі 15 мільйонів гривень.
Верховна Рада встановила 28 липня Днем вшанування пам’яті захисників і захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.
Цю дату приурочено до трагічних подій у Оленівці, де в ніч з 28 на 29 липня 2022 року внаслідок теракту загинули 55 українських військовополонених, ще понад 130 отримали поранення різного ступеня тяжкості.
ОВА: війська РФ дронами атакували місцевий магазин на Сумщині – будівля зруйнована, постраждала людина
Російські війська дронами атакували місцевий магазин на Сумщині – будівля зруйнована, постраждала людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
«Близько 17:45 росіяни атакували Буринську громаду чотирма ударними БпЛА. Внаслідок удару зруйновано місцевий магазин. Постраждала одна з продавчинь – їй оперативно надали медичну допомогу, загрози життю немає», – написав він у телеграмі.
Також, за його словами, зафіксовано пошкодження житлових будинків, будинку культури, нежитлових приміщень та автомобілів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Від Донецька до Кембриджу: професорка, яка двічі втрачала дім, розповідає у Британії про «крутих українців»
«Кожен із нас, хто за кордоном, має говорити про Україну, пояснювати, що це за країна, і показувати, що українці – справді круті», – розповідає двічі переселенка Анна Чечель.
Коли розпочалася війна на Донбасі, Анна виїхала з Донецька до селища Нью-Йорк (Донецька область). А після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну оселилася у Великій Британії. Там вона стала викладачкою в одному з найпрестижніших університетів світу – Кембриджському. А також створила книгу про українських жінок-підприємиць, які після вимушеної міграції розпочали власні справи у Сполученому Королівстві.
Про втрату дому двічі, евакуацію та новий шлях у Кембриджі Анна розповіла проєкту Радіо Свобода «Ти як?».
Зеленський відреагував на заяву Трампа щодо Росії
Президент України Володимир Зеленський відреагував на заяву президента США Дональда Трампа, назвавши її «надзвичайно вагомою».
«Україна виконує те, що обіцяє. Сьогодні є надзвичайно вагома заява президента Трампа. І це правда – саме Росія робить усе, аби зірвати мирні зусилля та затягнути цю війну. Щоночі удари, постійно – російські намагання зробити Україні боляче. Справді, мир може бути, якщо діяти сильно та рішуче, і ми неодноразово говорили – і всі партнери це знають, – що санкції – це ключовий елемент. Росія зважає на санкції, зважає на такі втрати. Мир завдяки силі можливий», – сказав він у своєму відеозверненні.
Зеленський додав, що Україна, як і завжди, готова максимально продуктивно працювати з США заради того, щоб закінчити цю війну достойно й тривалим миром.
Президент США Дональд Трамп 28 липня окреслив часові рамки, які він надає російському лідерові Володимиру Путіну для укладення мирної угоди з Україною – 10 або 12 днів, які рахуватимуться від сьогодні.
Раніше цього ж дня лідер США сказав, що скоротить наданий ним раніше Росії термін 50 днів на досягнення мирної угоди з Україною. За словами Трампа, він «розчарований у президенті (РФ Володимирі) Путіні» і має намір скоротити термін, оскільки, на його думку, «він уже знає відповідь» на його пропозиції та те, що станеться.
50 днів Трамп надав Росії рівно два тижні тому – 14 липня.
У Росії стримано відреагували на попередні заяви Трампа. Офіційна позиція Москви щодо них не змінилася. Російські представники кажуть, що зацікавлені у мирі, але лише на певних умовах – які у Києві вважають рівнозначними капітуляції. Йдеться, зокрема, про відмову України від частини територій – навіть тих, які Москва не контролює зараз або взагалі ніколи не контролювала.
ЦВК: чергові місцеві вибори в Україні не будуть проводитись
Чергові місцеві вибори в Україні, які мали би відбутися в останню неділю жовтня цього року одночасно по всій країні, не будуть проводитись, повідомляє Центральна виборча комісія.
«Дату проведення таких виборів призначає Верховна Рада України не пізніше ніж за 90 днів до дня голосування. У зв’язку з повномасштабною збройною агресією РФ в Україні введено воєнний стан, під час дії якого жодні вибори не організовуються і не проводяться. Відтак рішення про призначення чергових місцевих виборів парламентом не приймалось», – вказується у повідомленні на сайті ЦВК.
Тому ЦВК констатує відсутність підстав для внесення подань кандидатур до складу місцевих територіальних виборчих комісій, а також для формування нового складу територіальних виборчих комісій різних рівнів, які здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів в Україні.
«Якби не російська агресія й страшна війна, яку розв’язали проти України росіяни, ми би зараз уже вступали в період підготовки й організації чергових місцевих виборів, зокрема, відповідно до вимог виборчого законодавства місцеві осередки політичних партій мали би змогу вносити подання кандидатур до нового складу територіальних виборчих комісій», – йдеться у заяві.
Проте, як зауважують в ЦВК, під час дії воєнного стану жодні вибори не організовуються і не проводяться, відтак члени ТВК, склад яких було сформовано на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року, продовжують здійснювати свої повноваження до сформування нового складу комісії.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
У Криму директора нічного клубу оштрафували на 300 тисяч рублів за «Ще не вмерла…»
Підконтрольний Росії Бахчисарайський районний суд в окупованому Криму оштрафував директора нічного клубу «Атмосфера» на 300 тисяч рублів через пісню Андрія Данилка, який виступає в образі Вєрки Сердючки. Про це повідомила пресслужба суду, інформує проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Чоловіка визнали винним у «дискредитації» російської армії (частина 1 статті 20.3.3 КоАП). Приводом для складання протоколу стало те, що в ніч проти 26 липня у клубі діджей увімкнув пісню «Гуляночка», в якій є слова «Ще не вмерла Україна».
«Смислова тематика цих слів спрямована на дискредитацію збройних сил Російської Федерації під час проведення спеціальної військової операції на території України та політики Росії загалом», – ідеться в повідомленні пресслужби.
Судячи з інформації на сайті суду, директора «Атмосфери» звуть Олексій Бугаєв. Разом із ним до відповідальності притягли діджея Павла Короткого, який поставив трек того дня.
Про складання протоколів на кримчан стало відомо вранці 26 липня, коли блогер-донощик Олександр Таліпов опублікував відео з вибаченням діджея. На камеру у відділі поліції чоловік також повідомив, що підтримує політику Росії та вторгнення в Україну.
Пісня «Гуляночка» входить до альбому «Чита Дріта», який артист Андрій Данилко випустив ще 2003 року. Композиція стала дуже популярною як в Україні, так і за її межами, у тому числі у Росії та Білорусі. У «Гуляночці» йдеться про пишне гуляння, а в приспіві йдеться «Ще не вмерла Україна, якщо ми гуляєм так».
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну через цю пісню жителів Росії та окупованого нею Криму стали притягувати до адміністративної відповідальності. В Алушті трьох дівчат штрафували через танці під цю пісню в місцевому аквапарку, а в Будинку культури у Псковській області скасували дискотеки, бо під час танців діджей увімкнув цю композицію.
Антикорупційний «розворот» Зеленського: ЄС це не заспокоїть?
Євросоюз колективно зітхнув з полегшенням після того, як президент України Володимир Зеленський різко змінив свою позицію щодо законодавства, яке мало обмежити незалежність двох ключових антикорупційних органів.
Але залишаються питання та спекуляції довкола того, що спровокувало його появу, що це говорить про керівний клас Києва та як це вплине на шанси охопленої війною країни приєднатися до блоку.
На Сумщині двоє людей поранені через російські обстріли – ОВА
Унаслідок нових ударів сил РФ 28 липня поранень зазнали двоє жителів Сумщини, повідомила обласна військова адміністрація.
«Рано-вранці у Краснопільській громаді внаслідок атаки ворожого дрона постраждав 45-річний чоловік. Він зазнав поранення, коли виводив на пасовище корову. Чоловік госпіталізований у тяжкому стані. Пізніше в Середино-Будській громаді під час ранкового обстрілу з РСЗВ постраждав 66-річний чоловік. У момент атаки він був у своїй квартирі. Із численними опіками доставлений до лікарні», – вказано в повідомленні.
Влада інформує, що пошкоджень зазнали багатоповерхівка та торговельні приміщення, також у цій же громаді внаслідок прямого влучання керованої авіабомби сьогодні згорів житловий будинок.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Зеленський призначив колишню депутатку Заліщук послом України в Швеції
Президент України Володимир Зеленський призначив колишню народну депутатку Світлану Заліщук послом України в Швеції.
Відповідний указ оприлюднений на сайті Офісу президента 28 липня.
У минулому скликанні парламенту Світлана Заліщук входила до комітету у закордонних справах. До цього вона була радницею тодішнього голови правління «Нафтогазу» Юрія Вітренка (у 2021 році), позаштатною радницею Офісу віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної (2020 році), прем’єр-міністра Олексія Гончарука з питань зовнішньої політики, пішла з цієї посади після відставки Гончарука. Також Заліщук є співзасновницею та координаторкою руху «Чесно».
Суддя з окупованого Криму отримала 12 років за репресії проти кримських татар – прокуратура АРК
Український суд засудив до 12 років позбавлення волі російську суддю з окупованого Криму, яка сприяла репресіям проти кримських татар та ухвалювала вироки за участь у мирних протестах, повідомляє 28 липня прокуратура Автономної Республіки Крим.
Фігурантка, яка обійняла після окупації півострова посаду судді підконтрольного РФ Бахчисарайського районного суду, визнала двох кримських татар винними в адміністративному правопорушенні – «організації масового одночасного перебування громадян у громадських місцях, що порушує громадський порядок».
Ідеться про події 3 травня 2014 року, коли російська адміністрація заборонила в’їзд до Криму голові Меджлісу кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву. У відповідь кримчани вийшли на мирні акції протесту та частково перекрили дороги на трасах Сімферополь – Севастополь, Херсон – Джанкой – Феодосія – Керч та інших напрямках.
За словами прокурора Автономної Республіки Крим Ігоря Поночовного, в Україні відкрили кримінальні провадження за більш як 3800 воєнними злочинами та злочинами проти основ національної безпеки, які були скоєні громадянами РФ у Криму. Наразі українські суди ухвалили вже близько 200 вироків за цією категорією кримінальних справ, ще 580 справ перебувають на розгляді.
Як заявили в пресслужбі прокуратури АРК, станом на 16 липня заочно засуджено 150 колишніх суддів із Криму, звинувачених у державній зраді.
ОВА: російський дрон атакував автомобіль на Харківщині – загинула людина
Російський дрон атакував автомобіль на Харківщині – загинула людина, ще одна – поранена, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
За його словами, близько 17:00 російський FPV-дрон поцілив в автомобіль у селі Великі Проходи – внаслідок удару загинув 75-річний чоловік, ще одного чоловіка госпіталізували.
Ввечері 27 липня на Сумщині неподалік села Іволжанське російський безпілотник атакував автобус – загинули троє людей, ще 19 зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Мовний омбудсман відреагувала на публічне виконання російськомовних пісень в умовах війни
Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська заявила, що в умовах повномасштабної війни публічне виконання російськомовного репертуару, навіть якщо воно не заборонене, негативно сприймається суспільством і справедливо викликає несприйняття. Про це вона сказала, коментуючи численні публічні дискусії та скандали щодо неприпустимості виконання російськомовних пісень у громадському просторі.
«Згідно із законом, мовою культурних заходів в Україні є державна мова (стаття 23). Проте закон не виключає можливості використання інших мов у виконанні художніх творів – зокрема пісень – за умови, що це не суперечить іншим законодавчим нормам. Тобто виконання пісень російською мовою в публічному просторі як таке не є порушенням закону про державну мову», – пояснила вона, зауваживши, що статтею 15 Закону України «Про культуру» обмежується відтворення музичних творів російських артистів, проте тут йдеться не про мову виконання.
За її словами, Уповноважений із захисту державної мови має мандат здійснювати контроль за застосуванням державної мови під час публічних заходів, але не наділений повноваженнями щодо обмеження чи заборони виконання творів іншими мовами.
«Водночас важливо розуміти, що правова допустимість не означає культурну і суспільну прийнятність. А суспільна легітимність у час війни набуває особливого значення. Публічне виконання російськомовного репертуару сьогодні викликає категоричне несприйняття у переважної частини громадян і це беззаперечно», – вважає Івановська.
Вона також нагадала, що у низці міст України, зокрема в Києві та Тернополі, у відповідь на суспільний запит ухвалені рішення про обмеження публічного використання російськомовного культурного продукту на місцевому рівні, проте не передбачені жодні санкції.
За її словами, українське суспільство чітко демонструє «свій моральний вибір на користь української як мови опору, сили та майбутнього, завдання держави – створити для цього зрозумілі, легітимні та ефективні правові інструменти».
Час від часу в соцмережах обговорюють публічне виконання російськомовних пісень в публічному просторі в час повномасштабного вторгення РФ, частину людей це обурює.
Наприклад, у січні у соціальних мережах поширили кілька відео, на яких юнаки перешкоджають руху транспорту в центрі Києва, викидають доларові купюри з машини на вулицю Хрещатик і співають пісню «Я русский».
На поширених у соцмережах публікаціях юнаки слухали російську музику, демонстрували зброю, ставали ногами на прапор України та вчиняли ряд інших провокативних дій.
Поліція розпочала кримінальне провадження за статтею 338 Кримінального кодексу України – наруга над державними символами.
Генштаб: від початку доби на фронті було 90 боїв, третина – на Покровському напрямку
Від початку доби на фронті відбулося 90 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
Більшість російських атак було на Покровському напрямку, де противник 34 рази атакував українські позиції у районах населених пунктів Попів Яр, Маяк, Новоекономічне, Разіне, Лисівка, Чунишине, Звірове, Котлине, Удачне, Новомиколаївка, Горіхове, Зелений Кут та Дачне. Бої тривають у семи локаціях.
Також інтенсивні бої продовжуються на Лиманському напрямку, де російський агресор 19 разів атакував у районах населених пунктів Новоєгорівка, Карпівка, Зелена Долина, Ямполівка, та у бік Дронівки й Серебрянки. Наразі продовжуються п’ять боєзіткнень.
Російські війська також продовжують свої атаки на Північно-Слобожанському, Південно-Слобожанському, Курському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Торецькому, Новопавлівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
На Гуляйпільському напрямку на цей час боєзіткнень не зафіксовано, проте противник завдав авіаударів некерованими авіаракетами та керованими бомбами по населених пунктах Залізничне та Білогір’я.
26 липня речник ОСУВ «Хортиця» повідомив, що, хоча Покровський напрямок залишається найбільш інтенсивним, основна мета російських військ зараз змінилася: «якщо узимку мова більше йшла про західні околиці, те, що на захід і на південь від Покровська, то зараз головна місія росіян – вклинитися між Покровськом і Костянтинівкою і становити загрозу Покровсько-Мирноградській агломерації вже зі сходу».
Азербайджан розпочне постачати газ в Україну
Азербайджанська державна компанія SOCAR уклала угоду з НАК «Нафтогаз України» про постачання газу в Україну, повідомила 28 липня міністерка енергетики України Світлана Гринчук.
Тестове постачання здійснюється за маршрутом Болгарія – Румунія – Україна.
«Хоча наразі обсяги постачання невеликі, це має стратегічне значення, оскільки відкриває перспективу довгострокового та взаємовигідного співробітництва між нашими державами. Більше того, це ще один наочний приклад успішної диверсифікації джерел енергопостачання – надважливого чинника для надійної підготовки до опалювального сезону та його стабільного проходження», – написала Гринчук.
За її словами, Трансбалканський трубопровід (проходить через Турцію, Болгарію, Румунію та частину Одеської області України) відкриває Україні доступ до зрідженого газу, що йде з усього світу в грецькі й турецькі термінали та до азербайджанського газу, який транспортується Трансадріатичним газопроводом.
Україна наприкінці 2024 року не продовжила угоду з Росією про транзит газу. У Міністерстві енергетики України заявили, що це рішення ухвалене «в інтересах національної безпеки».
«У нас тут справжній хаос»: хакери знищили російський «Аерофлот»?
Найбільша російська авіакомпанія «Аерофлот» повідомила вранці 28 липня про скасування майже 50 рейсів «у зв'язку зі збоєм інформаційних систем». Зокрема, були скасовані рейси з московського аеропорту «Шереметьєво» до Мінська, Єкатеринбурга, Калінінграда, Санкт-Петербурга.
Що сталося – пояснили за кілька годин до цього хакери організацій Silent Crow і «Кіберпартизани BY». За їхніми словами, вони провели масштабну операцію з компрометації та знищення внутрішньої IT-інфраструктури компанії.
«Протягом року ми перебували всередині їхньої корпоративної мережі, методично розвиваючи доступ, заглиблюючись до самого ядра інфраструктури», – повідомили в організації, зазначивши, що отримали бази даних історії перельотів, доступ до персональних комп'ютерів співробітників, дані з серверів прослуховування, а також скомпрометували всі критичні корпоративні системи.
«У нас тут повний хаос. Все зламали, вся база даних знищена», «заправити літак паливом не можемо», – почали писати в соцмережах співробітники авіакомпанії.
За словами одного з російських експертів з кібербезпеки, відновлення систем компанії може тривати до пів року.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Трамп оголосив новий «дедлайн» для Путіна – від 10 до 12 днів
Президент США Дональд Трамп окреслив часові рамки, які він надає російському лідерові Володимиру Путіну для укладення мирної угоди з Україною.
«Я оголошую новий граничний термін тривалістю 10 або 12 днів», – заявив очільник США 28 липня на пресконференції після переговорів із прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером у Шотландії.
За словами Трампа, «10 або 12 днів рахуватимуться від сьогодні».
Раніше цього ж дня лідер США сказав, що скоротить наданий ним раніше Росії термін 50 днів на досягнення мирної угоди з Україною. За словами Трампа, він «розчарований у президенті (РФ Володимирі) Путіні» і має намір скоротити термін, оскільки, на його думку, «він уже знає відповідь» на його пропозиції та те, що станеться.
50 днів Трамп надав Росії рівно два тижні тому – 14 липня.
Наприкінці минулого тижня держсекретар США Марко Рубіо заявив, що президент Трамп «втрачає терпіння» у зв’язку з поведінкою Росії в конфлікті з Україною і «втрачає бажання продовжувати чекати» від Москви будь-яких кроків, які могли б призвести до завершення війни.
14 липня Трамп, виступивши з жорсткою критикою на адресу Росії та особисто Путіна за небажання досягти миру, сказав, що дає 50 днів на укладення угоди про мир в Україні. Після закінчення цього терміну, який спливає 3 вересня, Трамп, за його словами, готовий запровадити санкції, насамперед високі мита щодо самої Росії та тих країн, які купують у неї енергоносії. Рубіо в інтерв’ю Fox News зазначив, що, зокрема, без підтримки Китаю, який закуповує у Росії нафту, Путін «не міг би витримати цієї війни».
Трамп також оголосив про готовність продавати союзникам США зброю для потреб України. Кілька країн, включно з Німеччиною, заявили про готовність брати участь у цій схемі.
У Росії стримано відреагували на заяви Трампа. Офіційна позиція Москви щодо них не змінилася. Російські представники кажуть, що зацікавлені у мирі, але лише на певних умовах – які у Києві вважають рівнозначними капітуляції. Йдеться, зокрема, про відмову України від частини територій – навіть тих, які Москва не контролює зараз або взагалі ніколи не контролювала.
Три роки після теракту в Оленівці. Хто й коли відповість за злочин проти українських військовополонених?
29 липня 2022 року в бараці виправної колонії в Оленівці – селищі на окупованій Росією від 2014 року території Донеччини, де утримували українських військовополонених – пролунав вибух. Загинули понад 50 військових, які раніше в травні вийшли в полон з «Азовсталі», ще приблизно 140 були поранені. Вцілілі засвідчили, що їм понад п'ять годин не надавали медичної допомоги. Саме це стало підставою для українського розслідування, щоб оголосити підозру за цим фактом.
Як просувається міжнародне розслідування та які шанси, що відповідальні за теракт в Оленівці понесуть покарання? Про це Радіо Свобода поспілкувалося з адвокатом Андрієм Яковлєвим, який брав участь у підготовці подання про злочин до Міжнародного кримінального суду (МКС) в Гаазі, та представником «Азову».
Україна повернула з полону РФ 5857 людей – Зеленський
Від початку повномасштабного вторгнення Росії Україна повернула з полону 5857 українців, поза обмінами – ще 555. Про це 28 липня повідомив президент України Володимир Зеленський.
«Від початку повномасштабної війни загалом повернули живими з полону 5 тисяч 857 людей. Поза обмінами – ще 555 людей», – ідеться в повідомленні глави держави в соцмережах.
Також Зеленський поінформував, що в межах стамбульських домовленостей між Києвом та Москвою вдалося визволити понад тисячу українських військових.
«Сподіваємося звільнити й тих цивільних, які зараз іще утримуються в Росії. Важливо продовжувати обміни, перевіряти ситуацію по кожному прізвищу», – наголосив президент.
2 червня делегації України та РФ домовилися у Стамбулі про нові обміни полоненими. Як повідомив голова делегації України на переговорах Рустем Умєров, є домовленість зосередитися на конкретних категоріях, а не на цифрах: про обмін «всіх на всіх» важкопоранених і тяжкохворих військовополонених, друга категорія – це молоді солдати, яким від 18 до 25 років. Також була домовленість про повернення 6000 тіл загиблих солдатів.
Трамп заявив, що скоротить для Росії термін на укладення миру з Україною
Президент США Дональд Трамп 28 липня заявив, що скоротить наданий ним раніше Росії термін 50 днів на досягнення мирної угоди з Україною. За словами Трампа, він «розчарований у президенті (РФ Володимирі) Путіні» і має намір скоротити термін, оскільки, на його думку, «він уже знає відповідь» на його пропозиції та те, що станеться.
Наскільки буде скорочений термін, Трамп не сказав. 50 днів він надав Росії рівно два тижні тому – 14 липня.
Трамп говорив із журналістами перед зустріччю з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, яка відбувається 28 липня в Шотландії.
Наприкінці минулого тижня держсекретар США Марко Рубіо заявив, що президент Трамп «втрачає терпіння» у зв’язку з поведінкою Росії в конфлікті з Україною і «втрачає бажання продовжувати чекати» від Москви будь-яких кроків, які могли б призвести до завершення війни.
14 липня Трамп, виступивши з жорсткою критикою на адресу Росії та особисто Путіна за небажання досягти миру, сказав, що дає 50 днів на укладення угоди про мир в Україні. Після закінчення цього терміну, який спливає 3 вересня, Трамп, за його словами, готовий запровадити санкції, насамперед високі мита щодо самої Росії та тих країн, які купують у неї енергоносії. Рубіо в інтерв’ю Fox News зазначив, що, зокрема, без підтримки Китаю, який закуповує у Росії нафту, Путін «не міг би витримати цієї війни».
Трамп також оголосив про готовність продавати союзникам США зброю для потреб України. Кілька країн, включно з Німеччиною, заявили про готовність брати участь у цій схемі.
У Росії стримано відреагували на заяви Трампа. Офіційна позиція Москви щодо них не змінилася. Російські представники кажуть, що зацікавлені у мирі, але лише на певних умовах – які у Києві вважають рівнозначними капітуляції. Йдеться, зокрема, про відмову України від частини територій – навіть тих, які Москва не контролює зараз або взагалі ніколи не контролювала.